Facebook Instagram
Facebook Instagram
Повернутися до Польщі

Польща — Україна

Юридична підтримка

Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Особи, які подали заяву про міжнародний захист, мають безкоштовний доступ до державних юридичних послуг на тих самих умовах, що й громадяни відповідної країни. Однак вузькоспеціалізовані юридичні послуги здебільшого надаються неурядовими організаціями.
  • Біженці: Біженці мають доступ до юридичних послуг на тих самих умовах, що й громадяни Польщі. Крім того, протягом одного року після отримання позитивного рішення про надання притулку вони можуть отримати спеціалізовану підтримку в межах Індивідуальної програми інтеграції (ІПІ) упродовж 12 місяців після рішення про надання статусу.
  • Мігранти: Мігранти мають доступ до юридичних послуг на тих самих умовах, що й громадяни Польщі, однак пропозиція послуг іноземними мовами обмежена. Окрім неурядових організацій, більшість юристів можуть бути не знайомі зі специфічними питаннями ЛГБТКІ+, але можуть допомогти у вирішенні загальних юридичних проблем.
  • Шукачі притулку: Інформація простою мовою про процедуру, права та обов’язки доступна в застосунку Refugeebook (PL, EN, UA, RU, BY) або на сайті Управління у справах іноземців. Вузькоспеціалізовану юридичну допомогу для осіб, які подають заяву на міжнародний захист, надають неурядові організації (наприклад, Nomada у Вроцлаві, Асоціація правової інтервенції або Центр юридичної допомоги імені Галіни Нєч у Варшаві).
  • Біженці: Сайт Управління у справах іноземців надає інформацію для осіб зі статусом біженця або додатковим захистом, включно з формами заяв кількома мовами. У межах Індивідуальної програми інтеграції (ІПІ) регіональний орган соціальної допомоги може додатково організувати юридичну підтримку (наприклад, Команда з питань осіб у кризі біженства при Міському центрі соціальної допомоги у Вроцлаві). У деяких містах Польщі діють постійні консультаційні пункти для мігрантів і біженців, які надають юридичну допомогу та консультації з питань легалізації та міграції (наприклад, Wromigrant у Вроцлаві, Migrant Info Point у Познані).
  • Мігранти: Урядовий сайт містить детальні інструкції про те, як знайти безкоштовні юридичні послуги у вашому регіоні. Неурядові організації (наприклад, Lambda Polska, Znaki Równości, Kultura Równości) пропонують юридичну та інформаційну підтримку для ЛГБТКІ+.
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Особи, які шукають міжнародного захисту в Польщі, мають право на безкоштовну медичну допомогу під час процедури, починаючи з дати реєстрації їхньої заяви Прикордонною службою. Медична допомога надається визначеними медичними закладами на підставі угоди з Управлінням у справах іноземців. Така допомога включає базову медичну допомогу, спеціалізовану допомогу, стаціонарне лікування та необхідні ліки.
  • Біженці: Після отримання статусу біженця або додаткового захисту вони мають право користуватися державними медичними послугами (NFZ) на тих самих умовах, що й громадяни Польщі. У межах Індивідуальної програми інтеграції (ІПІ) біженці протягом одного року мають державне медичне страхування. На практиці більшість медичних спеціалістів не знайомі зі специфікою питань ЛГБТКІ+.
  • Мігранти: Мігранти мають доступ до медичних послуг, зокрема до послуг в рамах NFZ (Національний фонд здоров’я), на тих самих умовах, що й громадяни, тобто повинні мати медичне страхування або оплачувати послуги самостійно. Гендерно-підтверджувальна медична допомога (специфічні операції та медикаменти) недоступна в межах державної системи охорони здоров’я і надається лише на комерційній основі. У Польщі також існує електронна платформа інформації про пацієнта, яка дозволяє зберігати всі рецепти, направлення до лікарів і на обстеження, інформацію про візити та страхові дані в одному місці.
  • Шукачі притулку: Petra Medica – заклад, відповідальний за організацію системи медичного забезпечення для іноземців, які шукають міжнародного захисту на території Республіки Польща, а також осіб під тимчасовим захистом. Поза цією системою медичні послуги можна отримати лише на комерційній основі.
  • Біженці: Lambda Polska працює з ЛГБТКІ+ людьми, включно з біженцями: допомагає знаходити лікарів, психологів, підтримку для трансгендерних людей (зокрема гормональну терапію) та організовує медичні прийоми або консультації. Інші організації (наприклад, Znaki Równości, Kultura Równości) надають психологічну, юридичну та інформаційну підтримку (доступність спеціалістів мовою мігранта може відрізнятися). Анонімне та безкоштовне тестування на ВІЛ, HCV і сифіліс доступне для всіх без направлення лікаря у спеціальних консультаційно-діагностичних центрах (наприклад, PKD, AHF Polska).
  • Мігранти: У межах Національного фонду здоров’я (NFZ) мігранти можуть обрати будь-якого лікаря загальної практики. За посиланням можна знайти список спеціалізованих медичних послуг, доступних за направленням. Неурядові організації (наприклад, TG House, Lambda Polska, Tranzycja) пропонують інформаційну підтримку для осіб, які проходять гендерний перехід, а також психологічну, юридичну та іншу допомогу. У деяких містах Польщі діють постійні консультаційні пункти для мігрантів і біженців, які допомагають записатися до лікарів або пояснюють, як працює польська система охорони здоров’я (наприклад, Wromigrant у Вроцлаві періодично організовує інформаційні зустрічі про польську систему охорони здоров’я).
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Особи, які подали заяву про надання міжнародного захисту в Польщі, мають право на безкоштовну психологічну та психіатричну допомогу під час розгляду їхньої справи — починаючи з дня реєстрації заяви. Ця допомога надається через Управління у справах іноземців і включає консультації спеціалістів та доступ до необхідних ліків.
  • Біженці: Після отримання статусу біженця або додаткового захисту люди мають право користуватися державними послугами у сфері психічного здоров’я (NFZ) на тих самих умовах, що й громадяни Польщі. У межах Індивідуальної програми інтеграції (ІПІ) протягом 12 місяців сплачуються внески на медичне страхування з державних коштів, що забезпечує безкоштовний доступ до амбулаторій та спеціалізованих Центрів психічного здоров’я.
  • Мігранти: Мігранти можуть користуватися послугами психічної підтримки в межах Національного фонду здоров’я (NFZ) на тих самих умовах, що й громадяни Польщі, за умови наявності чинного медичного страхування (наприклад, через працевлаштування). Це забезпечує доступ до державної мережі клінік і Центрів психічного здоров’я, які також надають невідкладну кризову допомогу без направлення.
  • Шукачі притулку: В межах медичного забезпечення Управління у справах іноземців надає доступ до психологічної допомоги. Фонд Ocalenie та Польський міграційний форум — це організації з багаторічним досвідом, які пропонують довготривалу терапію травми спеціально для цієї групи людей. У Вроцлаві інформаційний пункт WroMigrant надає доступ до психологічної підтримки польською, українською, російською та англійською мовами.
  • Біженці: Спеціалізовані Центри психічного здоров’я, які діють в межах Національного фонду здоров’я (NFZ), забезпечують постійну медичну допомогу. Організації Lambda Warszawa та Фонд Trans-Fuzja надають спеціалізовану психологічну підтримку для ЛГБТКІ+ спільноти. Інформаційний пункт WroMigrant у Вроцлаві також забезпечує доступ до психологічної підтримки польською, українською, російською та англійською мовами. Міський центр соціальної допомоги у Вроцлаві (MOPS) пропонує окремі форми психологічної підтримки та кризової допомоги для біженців.
  • Мігранти: Польський міграційний форум надає психологічну підтримку та терапію для дорослих і дітей. У Вроцлаві інформаційний пункт WroMigrant забезпечує доступ до психологічної підтримки польською, українською, російською та англійською мовами. Психологічну допомогу для дітей надає Фонд «Dajemy Dzieciom Siłę» („Даємо силу дітям”). У Вроцлаві організація «Kultura Równości» („Культура рівності”) проводить регулярні психологічні консультації для ЛГБТКІ+ спільноти та іноземців. Універсальні гарячі лінії кризової підтримки (доступні для всіх): 116 123 — Лінія кризової підтримки для дорослих (переважно польською; окремі зміни англійською та українською); 116 111 — Телефон довіри для дітей та молоді (переважно польською; підтримка українською/російською: понеділок–п’ятниця, 14:00–20:00).
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Особам, які проживають у відкритих центрах для іноземців, надається житло, харчування та невелика кишенькові кошти. Для людей, які живуть поза цими центрами, передбачена невелика грошова виплата (приблизно 25 злотих /6 євро на день). Також можуть відшкодовуватися витрати на поїздки, пов’язані з розглядом справи, наприклад на доїзд на медичний огляд.
  • Біженці: Біженці можуть подати заяву до регіонального органу соціальної допомоги для отримання підтримки в межах Індивідуальної програми інтеграції (ІПІ). Програма передбачає, зокрема, грошову допомогу на проживання та уроки польської мови протягом 12 місяців. Важливо: щоб скористатися програмою, заяву на участь потрібно подати не пізніше ніж 60 днів після отримання рішення про надання статусу.
  • Мігранти: Доступ до соціальної допомоги залежить від статусу легального перебування, наявності додаткових обставин (наприклад, дітей або інвалідності), виконання інших юридичних вимог та наявності двосторонніх міжнародних угод.
  • Шукачі притулку: Соціальна підтримка та допомога для цієї групи переважно організовується Управлінням у справах іноземців.
  • Біженці: У межах Індивідуальної програми інтеграції (ІПІ) допомогу надають регіональні органи соціальної допомоги (наприклад, PCPR у Варшаві або MOPS у Вроцлаві).
  • Мігранти: Заклад соціального страхування (ZUS) відповідає за виплати для батьків із дітьми, лікарняні, пенсії по інвалідності та пенсії за віком. Регіональні органи соціальної допомоги (наприклад, MOPS у Вроцлаві) надають фінансову та матеріальну допомогу людям у складній життєвій ситуації, а також фінансують організації, які керують безкоштовними притулками для бездомних. У деяких містах працюють інформаційні пункти, де можна отримати більше інформації про можливості соціальної підтримки та допомогу із заповненням заяв (наприклад, WroMigrant у Вроцлаві або Migrant Info Point у Познані). Деякі неурядові організації надають підтримку ЛГБТКІ+ людям, зокрема у формі співфінансування медичної допомоги, тимчасового екстреного житла та допомоги з перекладом під час візитів до установ (наприклад, Lambda Polska, Kultura Równości, Nomada).
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Кожна особа, яка перебуває в процедурі надання притулку, має право на базову підтримку та соціальну допомогу, що фінансується з державного бюджету. Ця допомога може мати дві форми: проживання у відкритому центрі для іноземців, або грошову допомогу для самостійного проживання поза центром. Особа може відмовитися від проживання в центрі та отримувати щомісячну фінансову допомогу (приблизно 93,75–187,5 євро на місяць на особу, залежно від кількості членів родини). Шукачі притулку, які проживають поза центрами, можуть користуватися кризовими притулками для короткострокового перебування, зазвичай лише на одну ніч. Місця проживання, призначені виключно для ЛГБТКІ+ осіб, зазвичай надаються лише неурядовими організаціями, а не державою.
  • Біженці: Біженці з урегульованим статусом можуть користуватися кризовими центрами для осіб у складній життєвій ситуації, а також короткостроковими формами підтримки у проживанні (зокрема: притулками для бездомних, центрами кризового втручання, будинками для матерів з дітьми, будинками соціальної допомоги, підтримуваними та навчальними квартирами, які часто керуються неурядовими організаціями).
  • Мігранти: Мігранти мають доступ до кризових місць розміщення для людей у терміновій потребі (центри кризового втручання, пункти обігріву, нічліжки, спеціалізовані центри підтримки). Вони також можуть користуватися короткостроковими формами проживання для осіб з урегульованим статусом (притулками для бездомних, колективними місцями проживання, будинками для матерів з дітьми, будинками соціальної допомоги, підтримуваними або навчальними квартирами, які часто керуються неурядовими організаціями). Мігранти можуть також претендувати на довгострокові житлові рішення, які потребують стабільної фінансової ситуації, наприклад Асоціації соціального будівництва (TBS Wrocław, TBS Warszawa, TBS Poznań) та агентства соціальної оренди (SAN Kraków, SAN Wrocław, SAN Poznań).
  • Шукачі притулку: Шукачі притулку, які проживають поза центрами, можуть користуватися кризовими місцями проживання для короткострокових ночівель. Державний портал надає інформацію про систему житла для іноземців, які подають заяву на міжнародний захист. Шелтери для ЛГБТКІ+ осіб створюються та керуються неурядовими організаціями, переважно у великих містах, наприклад: Варшава — Lambda, KPH, Warsaw House Foundation, TGHOUSE; Познань — Grupa Stonewall; Вроцлав — Kultura Równości.
  • Біженці: Після отримання статусу біженця або додаткового захисту люди мають право на кризову допомогу. Біженці можуть орендувати житло на комерційному ринку, або користуватися програмами підтримки, які реалізують неурядові організації (наприклад Refugees Welcome Polska — Фонд Ocalenie).
  • Мігранти: Мігранти в Польщі можуть користуватися кризовою допомогою залежно від свого легального статусу перебування. Вони можуть орендувати житло на комерційному ринку, або скористатися програмами оренди з нижчою за ринкову оплатою, спрямованими на людей із низьким або середнім доходом, наприклад: Товариства соціального будівництва (TBS) — TBS Wrocław, TBS Warszawa, TBS Poznań; та Агентства соціальної оренди (SAN) — SAN Kraków, SAN Wrocław, SAN Poznań.
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Діти мають право та зобов’язані (до 18 років) безкоштовно відвідувати державні школи. Дорослі можуть отримати доступ до базових курсів польської мови, що надаються у відкритих центрах проживання для іноземців (у підпорядкуванні Управління у справах іноземців) або неурядовими організаціями. Формальна вища освіта зазвичай є платною для осіб і процедурі отримання міжнародної охорони.
  • Біженці: Діти продовжують навчання в державних школах з повному обсязі. Дорослі мають право на безкоштовне навчання після закінчення середньої школи на тих самих умовах, що й громадяни Польщі; вони також отримують підтримку у вивченні мови в рамах Індивідуальної програми інтеграції (ІПІ).
  • Мігранти: Діти мають право на безкоштовну державну освіту та додаткові уроки польської мови. Дорослі з довгостроковими дозволами на проживання мають доступ до безкоштовного навчання на тих самих умовах, що й громадяни Польщі; Ті, хто має тимчасове проживання, зазвичай платять за навчання в університетах чи професійну освіту, якщо вони не мають Карти поляка (Karta Polaka) або державного сертифіката на рівні C1.
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Особа, яка подала заяву на міжнародний захист, як правило, не може легально працювати протягом перших шести місяців від моменту подання заяви. Це не стосується осіб, які мають дійсний дозвіл на проживання з доступом до ринку праці. Після шести місяців, якщо справу не було вирішено протягом цього часу, вони можуть звернутися до керівника Управління у справах іноземців за дозволом на роботу у формі довідки. Така довідка, разом із тимчасовим посвідченням особи (TZTC), дає право іноземцю працевлаштуватися.
  • Біженці: Особа зі статусом біженця в Польщі може бути легально працевлаштована без необхідності отримання дозволу на роботу або декларації про доручення роботи. Біженці мають такий самий доступ до ринку праці, як і громадяни Польщі, а роботодавці не зобов’язані інформувати Центр зайнятості про їхнє працевлаштування. (Повітовий центр зайнятості – PUP).
  • Мігранти: Іноземці, які легально перебувають у Польщі, повинні мати дозвіл на роботу, щоб працювати легально. Заяву на отримання такого дозволу подає роботодавець ще перед початком працевлаштування. Хоча існує велика група іноземців, звільнених від вимоги мати дозвіл на роботу, а також велика група іноземців, які не можуть отримати дозвіл на роботу через тип документа, на якому вони знаходяться у Польщі. У кожному конкретному випадку можливість працевлаштування можна перевірити на сайті Зелена лінія або зателефонувавши за номером 19524 (PL, EN, UA, RU). Дозвіл на роботу легалізує лише працевлаштування. Іноземці також повинні мати дійсний дозвіл на проживання (наприклад, візу або карту побиту). Найбільшими перешкодами залишаються мовний бар’єр та визнання дипломів (або необхідних кваліфікацій).
  • Шукачі притулку: Лише керівник Управління у справах іноземців може видати дозвіл на роботу після закінчення терміну шести місяців розгляду заяви про міжнародний захист.
  • Біженці: Індивідуальна програма інтеграції (ІПІ) – це форма соціальної допомоги біженцям, в рамах якої іноземець активно співпрацює у питанні пошуку роботи з регіональним центром зайнятості (наприклад, PUP у Вроцлаві). Згідно з програмою, яку зазвичай реалізує регіональний орган соціального забезпечення (наприклад, PCPR у Варшаві, MOPS у Вроцлаві), бенефіціар повинен зареєструватися в центрі зайнятості та активно шукати роботу.
  • Мігранти: Регіональні центри зайнятості пропонують безкоштовну підтримку в пошуку роботи, надаючи консультації з питань кар’єри, працевлаштування, ваучери на навчання та стажування. Воєводські центри зайнятості пропонують консультації з питань кар’єри, підтримку у створенні резюме та підготовці до співбесід, допомагаючи людям орієнтуватися на ринку праці. Цю сферу також охоплюють багато неурядових організацій та муніципальних інформаційних центрів (наприклад, Wromigrant у Вроцлаві та Migrant Info Point у Познані).
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Шукачі притулку в Польщі отримують соціальну, медичну та правову підтримку від Управління у справах іноземців, і лише після отримання статусу біженця або додаткового захисту – підтримку інтеграції в межах Індивідуальної програми інтеграції (ІПІ), яка триває 12 місяців (грошові виплати, сплата внеску на медичне страхування, соціальна підтримка, спеціалізоване консультування).
  • Біженці: Біженці можуть користуватися соціальною допомогою після завершення процедури легалізації перебування через Індивідуальну програму інтеграції (ІПІ), яка триває 12 місяців (грошові виплати, сплата внеску на медичне страхування, соціальна підтримка, спеціалізоване консультування). Інтеграція з локальними спільнотами в Польщі може зокрема відбуватися двома способами: участь у заходах відкритих просторів для зустрічей (Центри місцевої активності, Інтеграційні центри для іноземців, публічні бібліотеки) та прямі міжособистісні контакти (програми «бадді», наставництво, громадське спонсорство).
  • Мігранти: Інтеграція з локальними спільнотами в Польщі може зокрема відбуватися двома способами: участь у заходах відкритих просторів для зустрічей (Центри місцевої активності, Інтеграційні центри для іноземців, публічні бібліотеки) та прямі міжособистісні контакти (програми «бадді», наставництво, громадське спонсорство).
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Шукачі притулку в Польщі можуть розраховувати на підтримку доступну на загальних основах. Спеціалізовану підтримку ЛГБТКІ+ пропонують виключно неурядові організації. Шукачі притулку можуть отримати допомогу від неурядових організацій за умови відповідності вимогам участі у проєктах організацій.
  • Біженці: Біженці в Польщі можуть розраховувати на підтримку доступну на загальних основах. Спеціалізовану підтримку ЛГБТКІ+ пропонують виключно неурядові організації. Підтримка з боку цих організацій включає в себе переважно психологічну допомогу, юридичні консультації, групи підтримки, допомогу в процесі гендерного переходу та інтеграції, а також хобі та спортивні заходи. У деяких випадках підтримка для ЛГБТКІ+ осіб (наприклад, психологічна допомога) також організовується місцевими органами влади, наприклад, Муніципальним центром соціального забезпечення у Вроцлаві.
  • Мігранти: Мігранти в Польщі можуть розраховувати на підтримку доступну на загальних основах. Спеціалізовану підтримку ЛГБТКІ+ пропонують виключно неурядові організації. Підтримка з боку цих організацій включає в себе переважно психологічну допомогу, юридичні консультації, групи підтримки, допомогу в процесі гендерного переходу та інтеграції, а також хобі та спортивні заходи. У деяких випадках підтримка для ЛГБТКІ+ осіб (наприклад, психологічна допомога) також організовується місцевими органами влади, наприклад, Муніципальним центром соціального забезпечення у Вроцлаві.
  • Шукачі притулку: Список зареєстрованих ЛГБТКІ+ організацій у Польщі можна знайти на вебсайтіKampania Przeciw Homofobii.
  • Біженці: Список зареєстрованих ЛГБТКІ+ організацій у Польщі можна знайти на вебсайті Kampania Przeciw Homofobii. Lambda Warszawa, Otwarty Parasol, Kultura Równości, Stowarzyszenie Tęczówka підтримують ЛГБТКІ+ людей безкоштовними психологічними консультаціями та психотерапією. Юридичні консультації надають Lambda Warszawa, Kultura Równości, Tolerado, Grupa Stonewall, також вони організовують групи підтримки. Національну лінію допомоги для ЛГБТКІ+ людей веде Lambda Warszawa. У деяких випадках підтримку для ЛГБТКІ+ осіб (наприклад, психологічну допомогу) також організовують місцеві органи влади, наприклад, Муніципальний центр соціального забезпечення. Пропозиція залежить від міста (наприклад, MOPS Вроцлав).
  • Мігранти: Список зареєстрованих ЛГБТКІ+ організацій у Польщі можна знайти на вебсайті Kampania Przeciw Homofobii. Lambda Warszawa, Otwarty Parasol, Kultura Równości, Stowarzyszenie Tęczówka підтримують ЛГБТКІ+ людей безкоштовними психологічними консультаціями та психотерапією. Юридичні консультації надають Lambda Warszawa, Kultura Równości, Tolerado, Grupa Stonewall, також вони організовують групи підтримки. Національну лінію допомоги для ЛГБТКІ+ людей веде Lambda Warszawa. У деяких випадках підтримку для ЛГБТКІ+ осіб (наприклад, психологічну допомогу) також організовують місцеві органи влади, наприклад, Муніципальний центр соціального забезпечення. Пропозиція залежить від міста (наприклад, MOPS Вроцлав).
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Доступ до негайної медичної та психологічної допомоги надається через Управління у справах іноземців. Люди, які пережили насильство або стали жертвами торгівлі людьми, можуть розраховувати на спеціальні достосування (наприклад, процедури, адаптовані до їхнього психофізичного стану). Під час надзвичайних ситуацій шукачі притулку дотримуються національних протоколів безпеки, включаючи евакуацію та колективне житло, що надається державою.
  • Біженці: Повний доступ до державних служб екстреної медичної допомоги та психологічного кризового втручання. Рівні права на користування притулками для жертв домашнього насильства та правовий захист у ситуаціях злочинів на ґрунті ненависті нарівні з громадянами Польщі. Під час надзвичайних ситуацій біженці мають таке ж право на порятунок та кризове житло, як і громадяни Польщі.
  • Мігранти: Негайна медична та психологічна допомога надається всім, хто перебуває в ситуаціях, що загрожують життю (незастрахованим особам медичний заклад може виставити рахунок пізніше). Доступ до центрів кризового втручання та притулків доступний жертвам насильства незалежно від статусу перебування. Під час надзвичайних ситуацій на мігрантів поширюються протоколи загального захисту та евакуації.
  • Шукачі притулку: У разі надзвичайних ситуацій зі здоров’ям або психологічними проблемам допомогу надає Національна служба екстреної медичної допомоги (112, спілкування переважно польською та англійською мовами) та Управління у справах іноземців (доступ до допомоги різними мовами). У ситуаціях насильства або злочинів на ґрунті ненависті шукачі притулку можуть звернутися за допомогою до поліції (яка повинна надати перекладача) та організацій, дружніх до ЛГБТК+, таких як «Культура рівності» (доступна для всіх, але доступ іншими мовами може бути обмежений). Під час надзвичайних ситуацій безпекою керують Департаменти кризового управління міської ради та Урядовий центр безпеки (RCB Alerts польською/англійською мовами).
  • Біженці: У разі надзвичайних ситуацій зі здоров’ям або психологічними проблемами допомогу надає Національна служба екстреної медичної допомоги (112). Польський міграційний форум забезпечує психологічну терапію травми доступну різними мовами. У ситуаціях насильства або злочинів на ґрунті ненависті біженці можуть звернутися за допомогою до поліції, «Синьої лінії» (обслуговування в окремих годинах різними мовами) та таких організацій, як Tolerado або Grupa Stonewall. Під час надзвичайних ситуацій безпекою керують Департаменти кризового управління міської ради та Урядовий центр безпеки (RCB Alerts польською/англійською мовами).
  • Мігранти: У разі надзвичайних ситуацій зі здоров’ям або психологічними проблемами допомогу надає Національна служба екстреної медичної допомоги (112). Також організації, як наприклад, Fundacja Ukraina (підтримка українською/російською/англійською мовами). У випадках насильства або злочинів на ґрунті ненависті мігранти можуть звернутися за допомогою до поліції та організацій, дружніх до ЛГБТК+, таких як Kultura Równości (відкрита для всіх, зазвичай підтримує англійською/польською мовами). Під час надзвичайних ситуацій безпекою керують відділи кризового управління міської ради та Урядовий центр безпеки (RCB Alerts польскою/англійською мовами).
Доступність (залежно від статусу):
  • Шукачі притулку: Адвокація та підвищення обізнаності щодо ЛГБТКІ+ осіб переважно здійснюється неурядовими організаціями. Це включає: інформування, звітність, моніторинг роботи національних органів, що приймають рішення, надання даних, демонстрації за рівність та визнання прав групи. Деякі з цих заходів отримують офіційний патронат (наприклад, Марші гордості та рівності, Місяць гордості у Варшаві та Вроцлаві), підтримку або фінансування від місцевих органів влади (наприклад, Вроцлав, Варшава).
  • Біженці: Адвокація та підвищення обізнаності щодо ЛГБТКІ+ осіб переважно здійснюється неурядовими організаціями. Це включає: інформування, звітність, моніторинг роботи національних органів, що приймають рішення, надання даних, демонстрації за рівність та визнання прав групи. Деякі з цих заходів отримують офіційний патронат (наприклад, Марші гордості та рівності, Місяць гордості у Варшаві та Вроцлаві), підтримку або фінансування від місцевих органів влади (наприклад, Вроцлав, Варшава).
  • Мігранти: Адвокація та підвищення обізнаності щодо ЛГБТКІ+ осіб переважно здійснюється неурядовими організаціями. Це включає: інформування, звітність, моніторинг роботи національних інституцій, що приймають рішення, надання даних, демонстрації за рівність та визнання прав групи. Хоча вони переважно проводяться неурядовими організаціями, деякі з цих заходів отримують офіційний патронат (наприклад, Марші гордості та рівності, Місяць гордості у Варшаві та Вроцлаві), підтримку або фінансування від місцевих органів влади (наприклад, Вроцлав, Варшава).